Разом із рухом опору українського народу За його перемогу проти агресії

Language
Ukrainian
Date
May 29, 2022
Author
Collective
www (1)

Як у часи в’єтнамської народно-визвольної боротьби, ми завжди були на боці народів, пригноблених і загарбаних чи то Сполученими Штатами (та їхніми союзниками по НАТО), чи то СРСР та його союзниками по Варшавському договору.

Ми усвідомлюємо, що, незважаючи на відстань між материками та країнами, боротьба народів за своє національне та соціальне визволення є глобальною та спільною справою.

Ми ніколи не визнавали і ніколи не погодимося  з тим, що якась сила чи  військовий блок може заборонити народу вирішувати своє власне майбутнє, завадити його праву на своє національне самовизначення.

Саме тому ми стоїмо зараз на боці опору, який український народ чинить проти агресії російського імперіалізму та його намагань відбудувати чи то царську, чи то радянську імперію.

Наша солідарність з народом України, як і з іншими національно-визвольними рухами, є беззастережною і незалежною від будь-яких суджень щодо їх політичного спрямування, оскільки вирішувати майбутнє власної держави - це справа виключно України та українців.

Так само тільки сам народ України має право обирати - продовжувати йому війну за національну незалежність, чи домовлятися про умови миру з агресором.

Ефективність українського опору у боротьбі проти вторгнення російської надпотуги, безумовно, свідчить про незламний дух українців та заперечує квазі-расистські теорії, згідно з якими українці є лише маріонетками у руках НАТО.

Навпаки, ми можемо стверджувати, що народ України вже здобув як моральну, так і політичну перемогу.

Але хоч ми і підтримуємо Україну в її перемозі на полі бою, її буде важко отримати.

Війна, розв’язана диктаторським режимом Путіна, це:

  • агресія проти життя громадян України та проти незалежності усього українського народу;
  • агресія проти російських солдат будь-якої національності, яких відправляють на заклання, щоб знищити українців та лише з єдиною метою - зміцнення внутрішнього режиму Росії та російського капіталізму;
  • загроза великоруського імперіалізму для усіх пострадянських республік;
  • заохочення всім іншим імперським потугам здійснювати військові інтервенції по всьому світу;
  • чинник, що вже посилив та розширив НАТО, приводячи до збільшення військових витрат;
  • заохочення розповсюджувати ядерну зброю, адже Україна добровільно передала Росії стратегічні та тактичні ядерні боєголовки, а також їх носії, які могли б дозволити їй стати третьою ядерною потугою у світі. У 1994 році в обмін на це Росія пообіцяла поважати цілісність та суверенітет України. Таким чином, це перша держава у світі (після Південно-Африканської республіки), яка провела повне ядерне роззброєння в односторонньому порядку.

Коли російський націоналістичний напівдиктаторський режим, який підтримує численні європейські праві організації, заявляє, що «денацифікує» Україну - це є глибокою образою для жертв Голокосту, для антифашизму, а також для жертв, принесених народами СРСР у війні проти Третього рейху.

Цю війну не можна називати війною між двома імперіалізмами, тому що Украіна - це не імперіалістична держава, навпаки, вона просякнута російським та західними капіталами.

Домовленість між імперіалістичними потугами, що розподілить сфери впливу на шкоду народам, не може вважатися миром.

Ми не можемо задовольнитися гаслом: «Зупинити війну!», тому що ми повинні боротися за виведення загарбницьких військ та за їх військовий розгром.

Неможливо закликати український народ боротися, не визнаючи за ним права на отримання відповідної зброї для легітимної самооборони, з будь-яких можливих джерел і в будь-який можливий спосіб. Неприпустимо прирівнювати опір народу та агресію загарбника.

Задля цього ми просимо максимальної солідарності, матеріальної та моральної підтримки в боротьбі українського народу проти загарбницьких дій Путіна. Ми закликаємо до солідарності з тими, хто в Росії протистоїть війні, ризикуючи багаторічним ув’язненням; з тими російськими солдатами, які відмовляються продовжувати воювати проти своїх українських братів.

Окрім місцевих ініціатив солідарності з народом України, ми пропонуємо оголосити Всесвітній день солідарності з українським Опором, як це сталося у боротьбі за визволення В‘єтнаму та проти імперіалістичної агресії Іраку.

На основі нашої Декларації ми приєднуємося до ініціативи Європейської мережі солідарності з Україною (ENSU). (https://ukraine-solidarity.eu)

To sign this petition, please write to erre.emme@enjoy.it