ENSU-RESU
ПІДПИШІТЬ ПЕТИЦІЮ ТУТ
Декларація Європейської мережі солідарності з Україною
26 серпня 2025 року
Після «самітів» президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним (15 серпня) та європейськими лідерами (18 серпня) перед Україною постала безпосередня загроза нав’язування несправедливого «мирного врегулювання», яке фактично винагороджує російського агресора. Якщо цей «договір» Трампа й Путіна буде нав’язано нашій виснаженій війною країні, він стане зрадою героїчної боротьби українського народу проти кривавого російського вторгнення.
Торгівля інтересами України між США, Росією та провідними європейськими державами триває й може зірватися лише завдяки незламному українському спротиву політиці умиротворення.
Але будь-який варіант нинішнього «мирного» плану грубо порушує демократичні та національні права України. Він узаконює:
● окупацію Росією п’ятої частини української території та передачу під її контроль земель і населення, що нині підпорядковані Україні;
● руйнування міст, шкіл, лікарень, інфраструктури, довкілля та культурної спадщини;
● вбивства десятків тисяч українських громадян і викрадення тисяч українських дітей;
● геноцидну русифікацію окупованих територій та численні інші воєнні злочини.
Таким чином тягар припинення війни перекладається не на агресора — Росію, а на її жертву — Україну.
Дипломатична активність середини серпня не зупинила Путіна, який намагається виграти максимум і на фронті, і за столом переговорів. Російські дрони й ракети все інтенсивніше б’ють по українських містах та інфраструктурі, а міністр закордонних справ Лавров вимагає, аби Росія брала участь у «гарантуванні безпеки України» (його позицію підтримує й Дж. Д. Венс).
«Мир» на таких умовах буде катастрофою не лише для України, а й ударом по демократичних правах і свободах усього світу — так само, як геноцидна колонізація Ізраїлю в Газі.
Тому Європейська мережа солідарності з Україною (ENSU) закликає всіх прихильників демократії мобілізуватися, щоб не допустити «мирної угоди», яка відкриє шлях новій агресії. Українці знову потребують такої ж потужної хвилі міжнародної солідарності, яка виникла після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Вона має бути настільки сильною, щоб уряди й політики, які готуються до виборів, двічі подумали, перш ніж зрадити Україну.
Досі політика щодо України зводилась до підтримки лише на межі виживання
Нинішнє критичне становище України — результат дій «партнера» Путіна (як він сам це називає) Дональда Трампа. Але й вагання адміністрації Байдена та провідних європейських урядів, які гучно заявляли про «підтримку України», теж доклалися до цього.
Трамп відверто підривав український спротив. Американська військова допомога, яка завжди була важелем тиску на Київ, тепер узагалі не гарантована: навіть коли її погоджують, платити доводиться Європі. Червона доріжка в Алясці для воєнного злочинця Путіна означала фактичну згоду з його агресією: загроза санкцій розчинилася, «обмін територіями» (разом із сотнями тисяч людей) прийнято як елемент «комплексного миру», вимога припинення вогню зникла, заговорили про «нормалізацію» бізнесових відносин США і Росії, а справедливість для жертв воєнних злочинів просто випарувалася.
Європейські великі держави теж три роки уникали рішучих кроків, аби «не надто дратувати» Росію. Україна могла отримати далекобійні ракети, більше літаків і €300 мільярдів заморожених російських активів. «Тіньовий флот» іржавих танкерів Росії можна було зупиняти набагато рішучіше.
У результаті рівень підтримки виявився достатнім, щоб не допустити поразки, але недостатнім для перемоги. Уряд Зеленського змушений дякувати за надане й водночас благати донорів виконати обіцянки й дати те, чого ще бракує.
Час для рішучої позиції Європи
Європа має нарешті покінчити з ваганнями там, де її провідні країни досі боялися діяти. Потрібно серйозно сприймати слова Путіна, коли він говорить відверто: «Я вже казав: росіяни та українці — один народ. У цьому сенсі вся Україна — наша. Є старе правило: де ступає нога російського солдата, там наша земля» (Петербурзький міжнародний економічний форум, 20 червня).
Так само треба припинити ілюзії, що Трампа можна переманити лестощами чи вигодами. Навіть сам Трамп не знає, якою буде його позиція завтра.
ЄС і Велика Британія повинні наслідувати приклад північних і балтійських країн, чиї лідери 16 серпня заявили:
«Ми й надалі будемо озброювати Україну та зміцнювати оборону Європи, щоб стримати подальшу російську агресію. Доки Росія вбиває, ми продовжуватимемо посилювати санкції й економічний тиск на її воєнну економіку. Ми твердо стоїмо за суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України».
У реальному вимірі ці слова означають:
● повне й швидке озброєння України, зокрема через заборону постачання зброї державам-агресорам на кшталт Ізраїлю й Саудівської Аравії; чим швидше Україна розбудує власну оборонну промисловість і знайде надійних постачальників поза США, тим краще;
● негайну передачу Україні заморожених російських активів та посилення санкцій проти путінського режиму, його олігархів і європейських компаній, що прямо чи опосередковано сприяють війні;
● радикальне скорочення графіку ЄС щодо відмови від російських енергоносіїв та жорсткі санкції проти компаній, які обслуговують цю торгівлю;
● безкомпромісне переслідування російських воєнних злочинців.
Солідарність з Україною — нині особливо потрібна
ENSU наголошує: єдина альтернатива умиротворенню агресора — це підтримка права України на самовизначення й самозахист, заради демократичної та єдиної України, вільної від окупантів.
Оборона України — це водночас боротьба проти авторитарної агресії в усьому світі. Доля народів Європи та світу — від Палестини до України — зараз на кону. Будь-яка позиція лівих чи робітничого руху, яка допомагає Путіну (наприклад, відмова від вимоги повного виведення російських військ чи повторення його закликів до «зміни режиму» у Києві під час війни), є ударом у спину не лише українцям, а й усім народам, які борються за свободу й соціальну справедливість.
Колишній «тіньовий» канцлер казначейства лейбористів Великої Британії Джон Макдоннелл слушно зауважив: «Це критичний момент у майбутньому України. Не може бути жодного продажного компромісу після всіх жертв, принесених заради свободи. Настав час максимальної солідарності».
Ні імперському «миру», що веде до нових воєн! Справжній мир — через поразку Путіна й Трампа! Мир — через солідарність з Україною та між народами Європи й світу!